Історічний досвід та правові засади місцевого самоврядування.
Місцеве самоврядування як публічна інституція має тривалу й драматичну історію, періоди розквіту та занепаду. Проте лише в другій половині XX сторіччя місцеве самоврядування було визнане більшістю демократичних країн світу складовою демократичного розвитку, що знайшло своє відображення в міжнародних документах, зокрема у Європейській хартії про місцеве самоврядування, яку нині ратифікувала й Україна. Вся історія розвитку місцевого самоврядування підтверджує його демократичність та ефективність, що особливо сильно проявилось у країнах із соціальне орієнтованою ринковою економікою. Зниження питомої ваги державних витрат на урядування, створення ефективної моделі державного управління виявилось неможливим без децентралізації державної влади і без відповідного розвитку місцевого самоврядування.
Україна як незалежна держава, що продовжила демократичні традиції Київської Русі, Козацької держави та Української Народної Республіки й остаточно сформувалася лише наприкінці 1991 року, також не стоїть осторонь процесів реформування структури влади в напрямках переведення значної частки державних проблем на місцевий рівень, становлення й розвитку місцевого самоврядування.
На сьогодні можна вважати доконаним фактом, що в Україні сформовано відповідні конституційні та законодавчі умови для створення ефективної системи місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, а також подальшої децентралізації державної влади шляхом розвитку місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях.
